Впливова «Група впливу». Як активісти, що виїхали з Донецька, вже десять років відстоюють права людей

До повномасштабного вторгнення співробітники громадської організації «Група впливу», серед яких є переселенці, планували змінити фокус діяльності. Багаторічна робота у темі допомоги постраждалому від війни населенню була енергозатратною і призвела до емоційного вигорання. Але зосередитися на більш «мирних» завданнях не вийшло: реалії великої війни знов занурили активістів в проблеми, на розв’язанні яких вони за ці роки вже стали експертами. І ця їхня експертність стала у пригоді зокрема владним інституціям, які опікуються переселенцями, постраждалими та тими, хто опинився в окупації.

Донецьке коріння

Ще до російської агресії активні жителі Донецька доєдналися у своєму місті до обласної організації «Комітет виборців України». Вони достатньо успішно працювали в непростому регіоні, де процес виборів вимагав виняткової уваги та контролю. А у міжвиборчий час вони розвивали міські ініціативи у рідному Донецьку. Йшлося про різні аспекти життя містян - про місто без паління, безпечні дороги, велодоріжки та спортмайданчики для любителів активного способу життя.

Члени організації відстоювали демократичні цінності, більшість була активними учасниками Майдану: як у Києві, так і того, що збирався біля пам’ятника Шевченку у Донецьку. Звісно, вони брали участь у патріотичних мітингах спротиву, коли на площу виходили до 10 тисяч людей. Але коли залишатися у Донецьку було вже вкрай небезпечно, активісти виїхали й певний час жили в стані очікування: чи можливості повернення в Донецьк, чи продовження або переформатування своєї діяльності.

Згодом, зібравшись у столиці, активісти вирішили об'єднатися та заснувати громадську організацію «Група впливу», яка була б новою ініціативою, але певною мірою продовжувала б роботу, яку проводив у Донецьку «Комітет виборців України». Бо головне, що вдалося зберегти людський капітал, досвід та прагнення до змін.

Тоді силами колишніх «комітетчиків» було створено три окремі організації, які спочатку планували працювати спільно, але згодом відокремилися у власних пріоритетах і темах.

«Групу впливу» офіційно зареєстрували 25 січня 2016 року. З донецьких «батьків-організаторів» й понині в ній працюють Тетяна Дурнєва, яка головою правління, та Ольга Мартиновська — бухгалтерка ГО. Кілька інших потужних активістів за ці роки створили свої ГО або почали працювати з іншими темами.

Можливості проголосувати раділи, як святу

Тому фундаментальним напрямком організації, який зберігся ще з часів донецького активізму, є захист виборчих прав. Реалії російського вторгнення додали окрему категорію для захисту - внутрішньо переміщених осіб. І «Група впливу» може пишатися реалізацією майже п'ятирічної адвокаційної кампанії #КоженГолосВпливає щодо надання переселенцям права голосувати на місцевих виборах.

«У 2015 році виявилося, що як мінімум 1,5 млн людей, які виїхали зі своїх регіонів через війну, не можуть проголосувати в тих громадах, де тепер живуть, - пояснює виконавча директорка «Групи впливу» Вікторія Золотухіна. - Бо реєстрація в умовному Донецьку чи Луганську, які тимчасово окуповані, не дає такого права. Тому наша адвокаційна кампанія почалася з висвітлення проблеми. І вже з роками це перетворилося в таку масштабну всеукраїнську кампанію, в якій було безліч всього - публічні звернення, акції, робочої групи, долучення партнерів з регіонів тощо».

Кампанія мала успіх, хоч відстоювати зміни довелося доволі довго. 19 грудня 2019 року був прийнятий новий Виборчий кодекс, в якому внесли зміни, що надавали можливість змінити виборчу адресу. Це означало, що ВПО та люди, які живуть не за місцем офіційної реєстрації, мають можливість голосувати у громаді, жителями якої вони є по факту.

«До нашої організації за цей час приєдналися ще кілька внутрішньо переміщених осіб. І це була така історична подія, коли співробітники завдяки своїй роботі змогли змінити виборчу адресу і проголосувати, - розповідає директорка. - Це було справжнє свято для кожного з нас».

Тема не відпускає

Ще одним напрямком, з яким працювали правозахисники, було підвищення рівня участі ВПО у процесах прийняття рішень. Це стосується не тільки виборів, а й, наприклад, застосування інструментів локальної демократії, наприклад, електронні петиції чи загальні збори громад. Також активісти аналізували локальні нормативно-правові акти, писали звіти та рекомендували, як на місцевому рівні змінити документи, щоб затвердити участь переселенців у житті громад. Підказували, як зробити ВПО повноцінними жителями тих громад, де вони живуть.

«А згодом ми зайнялися питаннями захисту прав людей з інвалідністю, і під час роботи в цій темі подумали, що, можливо, варто трохи змінити фокус нашої діяльності, - зізнається пані Вікторія. - Бо за кілька років роботи в темі збройного конфлікту та постраждалого населення ми «напрацювали» ще й емоційне вигорання».

І з 2021 року команда «Групи впливу» почали думати, як секрети та алгоритми експертизи переносити на інші аудиторії. Розмірковували, які теми були б цікаві, розробляли концепції - внутрішні та стратегічні. Зокрема йшлося й про адвокацію людей з інвалідністю в різних сферах життя.

«Але через повномасштабне вторгнення більша частина планів не реалізувалася. Ми зрозуміли, що за таких реалій нікуди від цієї теми не втечемо, - каже Вікторія Золотухіна. - У лютому 2022 року нам вдалося зберегти команду, яка продовжувала працювати».

Пані Вікторія каже, що вона не мала досвіду переселенства, але досвід членів організації, які у свій час виїхали з Донецька, допоміг вчасно зреагувати на екстремальні умови.

«В Донецьку теж був офіс, тому вони вже знали, як розподілити документи, що можна в офісі залишити, що краще забрати з собою. Особисто для мене їхня допомога була дуже важливою, - зізнається директорка. - З одного боку, я б не хотіла, щоб у людей взагалі був такий досвід, але я розумію, що у реаліях, в яких ми живемо, саме він допоміг нам внормувати справи та пережити важкі часи».

Вперше — гуманітарна допомога, як завжди — правозахист 

Перші місяці нового етапу війни активістам довелося зосередитися на гуманітарній допомозі, з якою раніше вони ніколи не стикалися. Попри відсутність досвіду, вони змогли швидко залучили донорські кошти й перенаправити допомогу на регіональних партнерів, яких завдяки багаторічній діяльності ГО було багато у різних регіонах.

«Ми закуповували продукти, ліки, побутові речі, які партнери в різних областях роздавали постраждалим. Також допомагали облаштовувати центри тимчасового проживання, особливо, якщо там приймали людей з інвалідністю, - згадує директорка. - Наприклад, в Тернополі допомогли облаштували прихисток, де зупинялися люди з інвалідністю, які транзитом їхали в Європу на лікування, реабілітацію або як біженці. Для цього ми використовували кошти донорів та бізнесу, який долучався до конкретного проєкту».

Цей «гуманітарний» період тривав до кінця літа 2022 року. Але водночас з перших місяців великої війни «Група впливу» разом з іншими правозахисниками консультувала представників влади, які потребували досвіду та вмінь громадських активістів - через великий масштаб переміщення та руйнації.

«Зокрема працювали з питань нормативно-правового регулювання. Пам’ятаєте, як доволі швидко Уряд ввів Постанову про надання допомоги на проживання у вигляді двох або трьох тисяч гривень? Саме у той період ми постійно надавали рекомендації, вичитували їхні драфти нормативно-правових документів, - каже Вікторія Золотухіна. - З березня вже ми працювали з Міністерствами реінтеграції, соціальної та цифрової політики, Пенсійним фондом. Своєю експертизою долучилися до розробки державних документів у сфері ВПО та постраждалого населення, надаючи пропозиції та рекомендації щодо нормативно-правового врегулювання захисту цієї категорії людей».

Вже у 2022 році разом з колегами «Група впливу» долучалися до розробки Національної стратегії з питань внутрішньо переміщених осіб та у 2023 році Стратегії з питань реінтеграції.

«Ми - організація, яка допомагає партнерам, які безпосередньо спілкуються з людьми: мають гарячі лінії, мобільні бригади в громадах. Вони отримують від нас системну інформацію, спеціальні матеріали, які можуть використовувати для допомоги бенефіціарам, - каже пані Вікторія. - На разі, ми консультуємо також операторів Гарячі лінії Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Цифрова доступність важлива

Тема безбар’єрності та доступності, яка зацікавила «Групу впливу» ще до повномасштабного вторгнення, знайшла своє продовження в діяльності під новим кутом. Хоча, кажуть в організації, дуже шкода, що через наближеність фронту та воєнні дії загальмувалися деякі проєкти від ініціативних груп людей з інвалідністю, які в рамках проєктів ще у 2021 році проводили чудові адвокаційні компанії.

«А зараз ми реалізовуємо проєкт, який стосується залучення людей зокрема з інвалідністю до процесів прийняття рішення, - каже пані Вікторія. - Також ми проводимо компанії про важливість інформаційної доступності. Дуже часто люди з порушенням зору чи слуху обмежені в інформаційному полі, бо різні сайти та ресурси для них не пристосовані».

Цю доступність «Група впливу» демонструє й на власному прикладі: їхні аудіоподкасти обов'язково професійно протитровано. А у своїх інформаційних матеріалах вони використовують та закликають інших використовувати правильну контрастність кольорів, надавати текст у форматах, з якими працюють програми, що перетворюють друковане - в аудіо. Тому що знають, як важливо, щоб уся інформація була подана у різних варіантах.

«Я маю інвалідність по зору, тому мене дуже непокоїла тема інформаційної доступності в різних її інтерпретаціях. Бо надзвичайно велика кількість інфографіки і схожих матеріалів просто нереально було читати людям з поганим зором, - каже експертка з доступності, аналітикиня «Групи впливу» Марина Сташина-Неймет. - Коли я побачила проєкт «Доступні вибори» від цієї організації, вирішила, що це мій шанс змінити ситуацію».

Прихистки — зручні для всіх

Пані Марина живе в Ужгороді, родом з Луганщини, а її батьки — переселенці з 2015 року. З вересня 2020 року вона працює з «Групою впливу» над тим, щоб матеріали на будь-які теми ставали безбар'єрними для різних груп користувачів. З початком повномасштабного вторгнення проблема безбар’єрності актуалізувалася для тих, хто через війну був змушений виїхати в інші регіони.

«Ми підіймали тему безбар’єрності прихистків для внутрішньо переміщених осіб. І йдеться не тільки про людей з інвалідністю, безбар'єрність має бути для батьків з малими дітьми, людей старшого віку, хтось можливо отримав поранення під час евакуації і ця людина тимчасово має якісь порушення, - пояснює пані Марина. - Цю тему ми «підсвітили» під час розробки Положення про місця тимчасового проживання ВПО. І наші пропозиції врахували, коли у 2023 році держава затвердила норми та правила для місць тимчасового проживання».

Експертка з доступності пояснює, що, в першу чергу, вони стосувалися фізичної безбар'єрності: в Україні існують норми інклюзивністі подій та споруд. І норм варто дотримуватися не лише при будівництві нових об'єктів, а й при реконструкції чи переоблаштуванні старих. Йшлося зокрема про безбар'єрність вхідної групи, тобто, щоб до будівлі могла потрапити людина, яка обмежена в пересуванні. Також про санітарно-гігієнічні кімнати, де люди можуть прийняти душ чи попрати свої речі. І про безбар'єрність територій і площ загального користування, наприклад, кухні чи інших зон, де люди можуть проводити час. 

«Задля того, щоб людям було комфортно, важливо закріпити ці умови на рівні нормативно-правових актів, - каже пані Марина. - Від правозахисних організацій, які працюють з людьми з інвалідністю (допомагали їм зокрема в питаннях евакуації та розміщення в інших областях) надходило багато скарг щодо того, що місця тимчасово проживання не можуть прийняти людей, які, наприклад, пересуваються за допомогою крісла колісного. Це є багатоповерхові будинки без ліфтів та пандусів або малогабаритні кімнати з вузькими проходами. Тому усі ці нюанси обов'язково треба враховувати, коли якесь приміщення планують використовувати для розміщення переселенців».

Гуртування громади

Ця масштабна адвокація «Групи впливу» теж стала успішною. На разі пані Марина продовжує діяльність, що пов’язана з захистом прав людей з інвалідністю: вона знов сконцентрувалася на напрямку інформаційної доступності та залучення людей різних категорій для активного суспільного життя.

«Зокрема працюємо з молоддю. Бо, як не дивно, це теж група осіб, яка потребує допомоги в подолання бар'єрів — на економічному, освітньому, комунікаційному рівні, - пояснює жінка. - Важливо підтримувати залученість молоді до різних процесів у суспільстві».

Національні меншини, спільности переселенців - всі ці громадяни потребують допомоги правозахисників. На Закарпатті інколи їм доводиться боротися й з певними упередженнями - як щодо молоді угорської національності, так і молодих людей, які виїхали зі інших регіонів України. Це неприпустимо, каже аналітикиня, щоб інформаційній та комунікативній залученості заважало й мовне питання. Бо на Закарпатті, наприклад, дуже специфічна говірка, є молодь, яка спілкується угорською, є ті, хто говорить російською.

«І всі ці гострі кути потребують додаткових зусиль усіх сторін для подолання сегрегації, - впевнена пані Марина, яка до своїх 22 років спілкувалася російською, а зараз без проблем розуміє «закарпатську» і досконало володіє українською. - В Ужгороді доволі великий відсоток внутрішньо переміщених осіб, який з 2022 року суттєво збільшився. Станом на сьогодні за офіційними даними понад чверть населення міста - переселенці. Тому наше завдання гуртувати громаду, в якій різні категорії людей не відчували б бар’єрів для свого розвитку».